Автор  Великого  Державного  Герба  України  є  талановитий  художник   Івахненко  Олександр Андрійович, нині  покійний.

А  те  опудало ,  що  нині  хочуть  прийняти  на  Великий  Державний  Герб – це  посміховисько  не  створив, а  нашкодив  Якутович  Сергій .

Чому  нашкодив, це  ми  зараз  пояснимо.  Не  знаю , які   мотиви  впливали  на  «творчість»  його  колективу  -  паразитів,  на  тілі  Неньки-України, але   придивившись  стане  зрозуміло, що  це  робота    є  антиукраїнською.

Навіть   моя  маленька  племінниця, яка   не  чула  жодного  з  моїх  зауважень і  то  сказала: « Що  за  москаль  з  польським  левом,  біля  нашого  Тризуба!»

Зупинімося  детальніше  на  описі  елементів  зображення, запропонованого  кабміном  з  подачі  Якутовича  і  його  «геніального»  товариства.

Почнемо  з  того, що   зображена   праворуч    малого  Герба  фігура,   не  може  вважатися   козаком  з  мушкетом – герб  Війська  Запорізького                                       ( 20  стаття  Конституції  України), а  це   є   гібридне  створіння , вдягнене  в  московський, стрілецький  кафтан  з  жандармською   шашкою  19 століття ,та   в  шапці, що  не  має  нічого  спільного  з  козацькою  добою, і   стоїть  воно  неначе  виродок   на   гейпараді,  хизуючись  ботфортами , та   червоною   спідницею. Видно  не  випадково  Тарас  Чорновіл  і  Анна  Герман  запропонували  законопроект, по  якому  будуть  притягуватись  до  кримінальної  відповідальності   особи, які  проявляють  ворожість  до  будь  якої  соціальної  групи…

http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33886

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

А  щодо  лева, який  мав  би  символізувати  Галицьке Князівство, то  і  він   більше  подібний  на  руду  кішку, а  не   на  царя  звірів.

«Ой,  встань ,тай  подивися, Князю Галицький  Данило

Що  нелюди  і  зрадники  з  Твоїм  Гербом  зробили!!!»

Дай  Боже  Царство  Небесне  Олександру  Івахненку, а  тим  хто  спаплюжив  його  творчий  здобуток,                                                                                                                          « воздасть  їм  Господь  за  діла   їх  лукаві,                                                                                   погубить  їх ,   і  їх  слава                                                                                                             стане   їм  в  неславу.»                                                                                           (Т.Г.Шевченко, Псалми  Давидові, пс.93)

Прийшли  перевертні  і  те  творіння  в   яке  вклав  душу  талановитий  художник, так   спотворили, що і   мати  рідна  не  впізнає.                                                                    Над   малим  Гербом  України  в  запропонованому  проекті  ми   бачимо  перевернутий  догори  ногами геральдичний  намет ( інша  назва  шатро).                    Герб  зображено  здебільше  в   червоно-жовтих  кольорах, замість  жовто-блакитних , національних  кольорів  Прапора  України                                                (20  стаття   Конституції  України).

Хто  ж  нам  нав’язує   це  спотворення ? Давайте  порівняємо  нинішній  варіант  проекту  з  гербом  Ротшильдів… http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=4233

     Не  дамо ж    зганьбити  нашу  національну  символіку.                                                                         На  завершення  зауважимо: Хіба   може  бути  девізна  стрічка   на  гербі, без  девізу. Невже  стоять  їм  поперек  горла  три  золоті  слова :                                                    « Воля, Злагода, Добро» ? 

Державні  символи  Неньки – України -  це  наче  ЇЇ   Святковий  Одяг , тому  не  будьте  байдужі , не  допустіть   того, щоб  світ  побачив  таке  посміховисько.

Закарбуємо  на  серці  Кобзареві  правдиві  слова:

« І  чужому  навчайтесь,                                                                                                                    Й  свого  не  цурайтесь,                                                                                                                                  Бо  хто  матір  забуває,                                                                                                                         Того  Бог  карає…»

( Т.Г.Шевченко, І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ)

                            З  повагою,  Богдан   Дубатовк.