Міністерство юстиції розробило законопроект "Про опис, порядок використання і захисту державних символів України". Документ от-от передадуть на затвердження в Кабмін. Про те, де і кому буде дозволено виконувати гімн, зображувати герб і вишивати прапор, наша розмова з міністром юстиції Олександром Лавриновичем.

- Олександре Володимировичу, такий закон - вимога Конституції. Однак в одному з коментарів із приводу законопроекту Ви згадали і про "неналежне використання" наших символів. Про які конкретні факти йде мова?

- Такі випадки Мін'юст спеціально не відслідковує. Можемо лише судити по зверненнях громадян, обурених неповажним відношенням до наших святинь, наприклад, під час масових акцій протесту. Але для міністерства головне не це, а виконання положень Конституції. А там сказано: усі символи і порядок їхнього використання повинні бути описані в єдиному законі. Нині ж діють розрізнені нормативні акти: Закон і Указ Президента "Про Державний Гімн України", постанови Верховної Ради "Про Державний прапор України" і "Про Державний Герб України". Ці документи, до того ж, не пропонують практичних норм ні по використанню, ні по правовому захисті символів.

- Таких правил насправді мало. Мені вдалося знайти лише про герб - його дозволено розміщати на печатках, штампах, документах органів держвлади, держуправління і держустанов. Що ж новенького пропонує Мін'юст?

- Регулюється постійне і тимчасове використання символів. Скажімо, органи влади, держустанови зобов'язані розміщати герб не тільки на документах, але і на офіційних веб-сайтах, а державний прапор - на своїх будинках і в робочих кабінетах. А ще він повинен бути на прикордонних заставах, в аеропортах. Тимчасово вивішувати прапори потрібно у дні спортивних змагань, загальнодержавних свят. Є також правила, що існували і раніше, але не завжди дотримувалися. Приміром, виконувати гімн під час присяги суддів Конституційного суду, уповноваженого по правах людини.

- Чи Врахований у вашому законопроекті Великий Герб України? Він дотепер не затверджувався парламентом.

- Ми включили варіант герба, що був схвалений урядом і спрямований у Верховну Раду в 2000 році. Пропонуємо депутатам затвердити його разом із законопроектом.

- А сполучення жовтого і блакитного кольорів буде вважатися державним?

- Самі кольори - ні. Але от для прапора і герба визначені як чітка колірна ідентифікація, так і пропорції - це дуже важливо з погляду геральдики, тому повинно неухильно дотримуватися. У підзаконному акті є зображення прапора і гербів та їхній докладний опис. До речі, ми називаємо жовтий і синій кольори, як запропоновано в Конституції.

- Виходить, якщо жовта і синя половинки прапора виявляться не рівновеликими, як вимагає Конституція, це вже не держсимвол?

- Перекручування неприпустимі. У законопроекті також є вимоги до розміщення прапора, що повинні дотримуватися. Так, піднятий прапор не повинен торкатися землі чи підлоги. Прикріплюється він до прапорної щогли. Співвідношення між шириною полотнища і довжиною щогли - не менше одного до трьох. На фасад будинку щогла кріпиться на кронштейні, при цьому під кутом не більше 45 градусів і на висоті не нижче двох метрів. А в кабінетах держслужбовців прапор повинен знаходитися біля місця постійної роботи, але не за спиною, а на видному місці.

- Олександре Володимировичу, ну а якщо звичайний громадянин побажає прикрасити синьо-жовтим прапором фасад свого котеджу на День незалежності - змусять забрати?

- Ніяких заборон на цей рахунок немає. Нехай вивішує, але з дотриманням вимог закону.

- Свято є свято. А як би Мін'юст розцінив ідею якої-небудь української школи - щодня перед початком уроків піднімати прапор під гімн, як це роблять в Америці?

- Дуже позитивно відношуся до цієї традиції і буду тільки радий, якщо вона з'явиться в наших школах. Здавалося б, простий обряд, але як виховує почуття патріотизму, гордість за свою державу. У радянські часи день в піонерських таборах, у студентських будзагонах починався з підняття прапора. Так що це не тільки американський звичай.

- Один час були модні шорти, пошиті з радянських прапорів, футболки із серпом і молотом. А якщо мені, наприклад, захочеться прикрасити точною копією тризуба купальник чи навіть нижню білизну - це можна?

- Вишитий на красивому бікіні герб буде свідченням вашого найвищого патріотизму, але не дуже гарного смаку. Однак нічого кримінального в цьому немає.

- Складається враження, що особливих заборон по використанню символів у законопроекті немає. Але одна справа - герб на бікіні, і зовсім інше - привселюдно спалити прапор чи його розірвати. В Америці за подібне можна й у в'язницю сісти.

- Чому ж, наруга над держгоссимволами й у нас кримінально карно. (У новому КК є стаття, що передбачає штраф до 50 не оподатковуваних податком мінімумів чи арешт на півроку за публічну наругу над прапором, гімном, гербом - Авт.) Але щось я не пригадую жодного такого вироку.

- Судових прецедентів, може, і не було. Але мені відомий випадок, коли в приватної охоронної фірми були проблеми через емблему, на якій зображений орел з українським гербом у лапах.

- Звичайно, це знущання.

- Але і з гімном у нас проробляють творчі експерименти. Наприклад, зумер для мобільника.

- Думаю, цей те ж саме, що вишити герб на бікіні. Чи ж цитувати Святе Писання на дискотеці. Є речі, до яких потрібно відноситися відповідним чином. В усьому повинні бути присутніми здоровий глузд і вихованість.

- Може, така мелодія в телефоні і дурний смак, зате усі будуть знати український гімн.

- Навряд чи. На мобільних же гімн звучить не в еталонній редакції, не цілком, до того ж без слів. Так перекручувати гімн неприпустимо. Але і знущання над Україною як державою я отут не бачу.

- А яка еталонна редакція у вашому законопроекті?

- Гімн на музику Михайла Вербицкого, слова Павла Чубинского. Виконується в тональності сі-бемоль мажор. Партитура для малого, середнього і великого складу духового оркестру, інструкція Морозова.

- Тобто награвати мелодію гімну на губній гармошці в до-мажорі не можна?

- Це вже художня самодіяльність. Вона неприпустима у випадках, передбачених законом, скажімо, у Верховній Раді. А для душі, увечорі в будинку - грайте на здоров'я.

- Смію припустити, що і Сердючкин хит "Ще не вмерла Україна, якщо ми гуляємо так" Ви назвете несмаком. Але доводилося чути і таку думку: нехай і примітивно, нехай тільки одним рядком, але Сердючка все-таки пропагує наш гімн.

- Цей приклад викликає сумнів у духовній зрілості виконавця і суспільства, що сприймає подібне на ура. Для мене це - прояв дееволюції, віддалення від національного культурного надбання, що здобувалося тисячоліттями. Але з цього зовсім не виходить, що Андрій Данилко не має права на творчість.

- Чи є в законопроекті Мін'юсту положення про використання символів у торгових знаках? У Росії, наприклад, це дозволено, але потрібно платити чималий податок.

- Наш документ забороняє використовувати держсимволи в будь-якій рекламі. Але питання з брендами він не регулює.

- А як з політичними партіями? Відома історія, коли Народному Рухові заборонили використовувати тризуб у своїй символіці.

- На початку 1991 року я сам підписував лист ректора столичного політеху на дозвіл використовувати тризуб у документах вузу. Він звертався і до Руху за таким дозволом. Але тоді тризуб ще не був державним символом. Тепер же жодна політична партія, жодне об'єднання громадян не мають права зазіхати на держсимволи. У нас є національна історія, національні святині, що ми повинні поважати.

Ганна Удовиченко,
"Київські відомості"N 59 (3156) від 19 березня 2004 року