Краєзнавство

Діяльність як юний краєзнавець розпочав у 7-му класі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 із написання пошукової роботи про храм Пресвятої Богородиці у селі Бужковичі в рамках історико-географічної експедиції "Дивовижна Волинь" за напрямком "Диво рукотворне". Робота була відзначена ІІ місцем на міському та І на обласному рівнях.

У наступних роках також брав участь у експедиціях "Дивовижна Волинь", "Краса і біль Волині", "Сто чудес України" за напрямками "Чарівний світ природи", "Диво рукотворне", "Збережемо пам’ять про подвиг". Роботи неодноразово виборювали перші місця.

У 2000 році була створена перша краєзнавча робота про храм Пресвятої Богородиці у селі Бужковичі.

У 2001 році було презентовано дві праці про Свято-Миколаївський храм у Лудині та огірково-кабачковий гібрид легенарію.

У 2001-2002 роках брав участь у конкурсі "Моє рідне Прибужжя" присвяченому пам’яті М.М. Корзанюка в номінаціях "Немеркнучі імена" та "Історія та археологія".

Паралельно із 2000 по 2004 роки проводив збір краєзнавчої інформації про ветеранів Великої Вітчизняної Війни, що проживають на території міста. Зібрані дані були узагальнені у праці "Молодість обпалена війною".

У 2003 році - пошукова робота про Свято-Переображенську церкву у Локачах.

Як підсумок дослідження храмів Прибужжя, у тому ж році, на розгляд Волинського відділення Малої Академії Наук України була подана наукова робота "Пам’ятки сакрального мистецтва Прибужжя".

У 2004-2005 роках участь у конкурсах робіт брали іще дві праці про Свято-Михайлівську церкву у Кисилині та дослідницький нарис "Село-феномен" про село Кисилин Локачинського району.

У продовж усіх цих років незмінним науковим керівником виступала учитель історії ЗОШ № 3 Шрамко Софія Феодосіївна.

У 2004 році під керівництвом Крисюк Алли Олександрівни взяв участь та став переможцем обласного рівня у конкурсі учнівської творчості "Ідея соборності України".

У 2005 році за активну участь у краєзнавчих експедиціях нагороджений почесною грамотою Волинського товариства краєзнавців.

У тому ж році, узагальнюючи напрацьовані матеріали вийшов друком історико-краєзнавчий нарис "Святині Прибузького краю".

Крім того, займаюся генеалогічними дослідженнями та створюю дерево свого роду. Також цікавлюся і вивчаю малі сакральні форми такі як придорожні хрести, надгробні плити та каплиці.

Із 2002 року тісно співпрацюю із Нововолинським народним історичним музеєм. У 2008 році увійшов до складу Громадської ради музею.

У 2010 році став членом Національної Спілки Краєзнавців України.

Б. Приступа, Святині Прибузького краю, вид. Мінотавр, Нововолинськ 2005

(ISBN 966-96299-7-7)

Література

У 2004 році розпочав свою діяльність як юний поет під керівництвом учителя української мови та літератури ЗОШ № 3 Невідомської Мирослави Валеріївни.

У продовж років брав участь у літературних конкурсах "Шевченко у моєму серці", "Об’єднаймося ж брати мої", "Моє слово про Шевченка", "Вірю в майбутнє твоє, Україно" та інші. Неодноразово ставав переможцем міського та обласного рівнів.

Також неодноразово брав участь у радіодиктантах та Міжнародному конкурсі з української мови ім. Петра Яцика.

Поезії брали участь у конкурсах "Гранослов" та "Смолоскип".

Під час навчання у Польщі брав участь у поетичному конкурсі "Декламація з динамітом" на якому здобув першу премію та приз глядацьких симпатій. Був учасником та призером І та ІІ Воєвудського конкурсу декламаторів української поезії і прози у Любліні.

Туризм

Із 2001 року почав активно займатися туризмом. Перші відвідини Карпат відбулися в рамках путівки, яку вибороли кращі учні ЗОШ № 3.

Займався у гуртку "Спортивне орієнтування" при Станції юних туристів міста Нововолинська. Під час навчання здійснив чотири піших походи по Карпатах ІІ-ІІІ ступенів складності. У 2005 році здійснив похід ІІІ ступеня складності і виконав норматив першого юнацького розряду із пішохідного туризму.

Окрім того самостійно організую мандрівки по Карпатах для молоді міста та регіону. Виїзди членів клубу Аратта у гори уже стали щорічним ритуалом.

Здійснюються також краєзнавчі походи рідним Прибужжям, які проводяться спільно із партнерськими організаціями.

Журналістика

Друкуватися у газетах розпочав у 2004 році. У 2005 році закінчив повний курс навчання у гуртку журналістики Дитячо-юнацького центру. У тому ж році став громадським кореспондентом Нововолинської міської газети "Наше місто".

Були спроби вступу до вузу на відповідний факультет які не увінчалися успіхом.

У 2005 році брав участь у обласному турнірі юних журналістів.

Неодноразово друкувався у міських, регіональних та всеукраїнських та закордонних часописах: "Наше місто", "Місто вечірнє", "Волинь", "Народна справа", "Народне слово", "Шлях перемоги", "Nasze forum" та інші.

Мистецтво

У 1997 році розпочав заняття у гуртку "Юний дизайнер" при Нововолинській Станції юних техніків. Займався у гуртку до 2001 року. Кожного року брав участь у конкурсах-оглядах творчих робіт. Неодноразово ставав переможцем та займав призові місця.

Паралельно з 2000 по 2004 рік займався у гуртку "Природа і фантазія" Станції юних натуралістів. Брав участь у регіональних оглядах та виставках творчих робіт.

Серед освоєних мистецьких технік: вишивка хрестиком, бісероплетіння, плетиво кашпо, малювання, художня ліпка, витинанка та інші.

У 2007 році у Нововолинському народному історичному музеї відбулася персональна виставка старовинних фотографій кінця ХІХ початку ХХ століття під назвою "Дорогами предків". Фото представляють щоденне життя навколишніх Прибузьких сіл.

У 2007 році став переможцем обласного та виборов другу нагороду у всеукраїнському етапі мистецького конкурсу "Історія одного села" за напрямком фотографія. Робота носила назву "Люди - гордість Тишкович". Наступного 2008 року повторив успіх на обласному рівні з фотороботою "З роду-племені ми хлібороби".

Геральдика

У 2010 році, дослідження над генеалогією викликали зацікавлення суміжною наукою - геральдикою. Сучасна геральдика це швидше данина моді або форма вирізняння поміж інших та все ж не варто забувати, що це також данина історії і власному роду.

Після, приєднання до Українського Геральдичного Товариства,  проваджу роботу по створенню та реєстрації особових гербових знаків. Якщо ви бажаєте у такий спосіб віддати шану предкам та у формі символу, передати своїм дітям вікову традицію я із радістю Вам у цьому допоможу. Уже були зареєстровані такі особові герби розроблені мною.

Герб, прапор і штандарт села Загуже (Польща)