ЗАЯВА
з приводу спроби ревізії історичного Державного Герба України

      Кілька днів тому Кабінет міністрів України затвердив  проект Великого  герба України – Тризуб, який тримають козак(з мушкетом) і лев. 

      На перший погляд, проект здається досить привабливим. Однак під його удаваною гармонією ховається чистої води еклектика: недолуге механічне поєднання в одному гербі трьох різних гербів з різних епох, що в геральдиці є неприпустимим. Прем”єр Ю. Тимошенко.таку „логіку”  пояснює так: „Проект Великого державного герба поєднує всю історію України, найкращі віхи та етапи її розвитку”. Отже, це більше, ніж герб, це своєрідний „музей історії української державності в мініатюрі”!

        Україна – унікальна держава, яка успадкувала династичний герб Рюриковичів часів Княжої держави Володимира Великого. Цей герб(Тризуб) і був після палких дискусій відновлений Центральною Радою УНР у 1918 році. Тризуб, прийнятий як Державний Герб УНР, є наочним виявом державного правонаступництва і свід-ченням високофахового підходу до геральдики.    

        Природно, що після злуки  Західно-Української Народної Республіки і Над-дніпрянської України в єдину державу (через рік, 22 січня 1919 року ) Золотий Тризуб став державним символом єдиної незалежної Української Народної Республіки. Рішення про це було прийняте на сесії Трудового Конгресу.

        Доречно навести міркування одного з найавторитетніших дослідників О. Братка-Кутинського (Феномен України, 1996, стор. 38), які дещо відрізняються від „жіночої логіки” Прем”єра: "Не так уже й важко здогадатись, що віддати перевагу Тризубові перед середньовічним набором державних знаків київський князь Володимир Великий міг лише в тому разі, якщо за Тризубом стояло якесь глибше традиційне значення, ніж за популярними тоді конкретними зображеннями корони, орла чи лева”.

       Сучасна Україна вважається правонаступницею Української Народної Респуб-ліки (якщо не в юридичному, то в історико-політичному сенсі), що засвідчено відомою Заявою Уряду УНР в екзилі від 22.08.1992 р. Ми успадкували державні символи УНР: жовто-блакитний прапор (щоправда, з інверсійним порядком кольорів), Гімн „Ще не вмерла...” ,  назву грошової одиниці гривні. Доцільно (і логічно!) узаконити в якості Державного Герба України успадкований  Герб УНР – Золотий Тризуб в оливковому вінку на блакитному тлі.

        Запропонований проект Великого герба є неприйнятним і через те, що в ньому  може навічно закріпитись штучний поділ України на Схід та Захід та нагадування про історичні етапи залежності України від двох сусідів-завойовників.  Крім того, войовнича постать озброєної людини не личить гербу миролюбної держави!

        Врешті, абстрактна духовно-життєтворча символіка Тризуба є настільки глибокою, що її поєднання з іншими натуралістичними гербами (лев, козак з мушкетом і т. п.) без перебільшення є святотацтвом.

        Твердо переконаний, що український народ здатен захистити національну символіку від бездумної сваволі чиновників, а головне – від вищих посадових осіб, які всіляко лобіюють ревізію історичного Герба! Вони на всі лади заявляють про необхідність змін до Основного закону (який до цього часу не виконували), але, чомусь, ревно намагаються виконати сумнівну статтю Конституції про Великий герб, закладену ще сумнозвісною групою «239».

         Не можна дозволити людям, які дорвалися до влади, сплюндрувати і применшити наш історичний державний символ Тризуб – концентрований вираз української національної ідеології!

         ЗАМАХ НА ВІЧНІ УКРАЇНСЬКІ ЦІННОСТІ НЕ ПРОЙДЕ!

Голова ДО УНР                                        Юрій Пальчуковський