Місто має давню та славну історію, що бере початок у 1740 році, і мало першоназву Тресяги по імені свого засновника, а потім було перейменоване у Новомиргород  по імені  полкового міста звідки з’явилися у ньому переселенці. Та до сучасного Новомиргорода н 1959 році приєднали інше місто, що було районним центром з другого боку річки Велика Вись Златопіль, яке мало першу назву Гуляй-поле.

 Після заселення краю сербами місто  певний час було центром управління Нової Сербії, а українці частково були виселені та замінені чорногорцями з Туреччини. Саме через це західна частина міста і досі називається його мешканцями Чорногорією.

В 1773 році Новомиргород з розряду шанців перевели в пасади і за часів існування вознесенської губернії в ньому розміщалося навіть три консульства: польське, неаполітанське та вімператорсько-римське.

 Історія міста тісно пов’язана з першим історичним гербом, який місто отримало від Російської імперії у ХІХ столітті.

 Герб проіснував і профункціонував з 1845 до 1917 року. Однак була спроба його поміняти вже через 15 років. Герольдмейстер  Борис Кьоне  запропонував проект нового герба міста: у зеленому полі - дві срібні шаблі, покладені навхрест золотими руків'ям донизу і вензелем цариці Єлизавети Петрівни над ними. У вільній частині - герб Херсонської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежками та обрамований двома золотими колосками, оповитими Олександрівською стрічкою.  Але проектам Кьоне не судилося було бути затвердженими.