 |
|
|
На ХХІІІ зльоті геральдистів України, що
проходив днями у Дніпропетровську обговорювався і хід проведення
конкурсу на великий державний герб України. Представник Українського
геральдичного товариства охарактеризував конкурс, як «приватизований
захід групи осіб». Паралельно сайт УГТ повідомив цікаву новину, що під
час засідання Комісії з підготовки та проведення конкурсу у квітні ц.
р. виявилося, що більшість її членів навіть, як це не прикро, мають
досить слабке уявлення про геральдику. Одна справа "підготовка та
проведення" конкурсу, а зовсім інша – функція журі, де для підбиття
підсумків треба керуватися не принципом "мені подобається", а фаховими
знаннями. Тому вирішили докооптувати нових членів-фахівців з цієї
дисципліни, а до Українського геральдичного товариства звернулися з
проханням подати кандидатури. Пропозиції від Товариства надійшли ще на
початку травня – запропоновано 6 чоловік (у т. ч. 1 доктора та 2
кандидатів історичних наук), які займаються і практичною, й теоретичною
геральдикою та емблематикою, мають багато публікацій на цю тематику,
брали участь у різних конкурсах та виступали експертами, а головне – не
мають відношення до теперішнього конкурсу та не пов’язані з його
безпосередніми учасниками.
28 травня розпорядженням Кабінету міністрів України внесено зміни у
склад комісії. Цікаво, що жодного фахівця, запропонованого від УГТ, до
комісії так і не включили. Виявилося, що з 4-х включених нових членів
фактично ніхто геральдикою не займався. Але значно цікавіше те, що 2 з
цих осіб працюють ... в одному відділі з авторами одного з конкурсних
проектів, а третя особа – є з ними у близьких товариських стосунках!!!
Щоб бути членом геральдичних комісій в Україні знання з геральдики,
виявляється непотрібні… Просто треба бути для когось своїм та мати
відповідні зв’язки. Подібним методам формування геральдичних комісій на
місцях зовсім не приходиться дивуватись. «Кухарки» в українській
геральдиці чисто совкове явище. Хоча УГТ і висунула до складу комісії
дійсно фахівців та в ряди УГТ приймають безліч «кухарок», але це
приємно тішить, бой ймовірно робиться з метою фахового навчання та
здобуття практичних навичок і пізнання наукового підходу.
Минулий конкурс, що тягнувся від 1996 року, завершився скандалом,
оскільки окремі члени журі тягли-тягли та нарешті протягли таки… свій
проект. Однак невідповідність проекту ні геральдичним нормам, ні
Конституції України логічно призвела до того, що він не лише не дістав
підтримки у Верховній Раді України, але й став об’єктом глузувань в
багатьох українських ЗМІ. Цього разу той же проект (без жодних змін!)
знов подали на конкурс, хоча подібні фокуси з членством у комісії
одного разу вже не пройшли. Хороші "підкилимні" методи життя в Україні
чітко віддзеркалюються і в геральдиці Нікого не хвилює рівень герба низ
ще африканського та те, що Держава з подібним гербом стане
посміховиськом у світі. Конкурс на кращий ескіз великого Державного
герба України,здається, напередодні нового гучного скандалу.
Анатолій Авдєєв
