УКРАЇНСЬКА ГЕРАЛЬДИЧНА КОЛЕГІЯ
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [116]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 103
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Статті » Мої статті

Про те як починався Дніпропетровськ та його геральдика

Про те як починався Дніпропетровськ та його геральдика

Розкопки на Ігренському півострові (територія сучасного Дніпропетровська), дають переконливі свідчення того, що у XI-XIII ст. тут існувало досить велике місто, слов'янський анклав у кочівницькому оточенні, центр торгівлі. Місто було зруйноване у ході татаро-монгольської навали і більше не відродилось. Пізніші мешканці степів надавали перевагу заселенню правого берега Дніпра, зважаючи на його висоту та надійну захищеність. Ось тому у XVII-XVIII ст. тут виникає ціла низка поселень запорозьких козаків, на основі яких й був пізніше заснований сучасний Дніпропетровськ. Серед них - Кодак, Новий Кодак, Половиця, Лоцманська Кам'янка, Діївка, Сухачівка та ін.

Kodsts'ka_palanks_sale

У 1635 р. поляками була збудована потужна фортеця Кодак, гарнізон якої мав здійснювати нагляд над запорозькими козаками. Проте вже того ж року запорожці під проводом Івана Сулими вщент зруйнували цю фортецю. Поляки відновили її, але 1648 року, на початку Визвольної війни, Кодак назавжди перейшов до українців і став одним із опорних пунктів гетьманської держави. З часом Кодак перетворився на форпост заселення навколишніх територій.

Спочатку виникає Новий Кодак (бл. 1650 р.), потім Лоцманська Кам'янка (1740-і рр.), Половиця (1743 р.), інші селища. Таким чином, запорозьким козакам належить беззаперечна заслуга у заселенні та освоєнні території в межах сучасного Дніпропетровська. В усякому разі, на правому березі Дніпра місто було утворено саме на базі козацьких поселень XVII-XVIII ст. Територія козацької слободи Половиці - сучасний центр м. Дніпропетровська, а Новий Кодак - селище Кайдаки, давно увійшло до складу міста, як і стародавні козацькі Діївка, Сухачівка, Лоцманська Кам'янка.

Розташування Січі На території теперішньої Дніпропетровської області була розташована більша частина Запорізької Січі, у якій визначне місце займала Кодакська паланка. Слобода Кодак (Новий Кодак) за часів Нової Січі (1734—75 рр.) була адміністративним центром Кодацької паланки, в юрисдикцію якої входила і територія теперішнього Дніпропетровська. На печатці Кодацької паланки з документів 1770 р. було зображено коня, що біжить, над ним перехрещені стріла та шабля, обабіч -зірка і півмісяць.

Після ліквідації Січі в 1775 р., Новий Кодак виконував функції губернського міста (1784-1797 рр.) і навіть іменувався в паперах Катеринославом II. В зробленому в 1784 р. описі Катеринославського намісництва указувалося: "Екатеринославль - вновь учреждаемый город из местечка Новым Кодаком называемого на правом берегу против устья Самары лежащего".

З 1783 р., місто, що продовжувало будуватися, стало центром Катеринославського намісництва. Роком пізніше будівництво міста перенесено на правий берег на місце поселень Старі і Нові Кодаки та Половиця.

Разом з тим, датою заснування міста Дніпропетровська офіційною владою вважається 1776 р. – початок будівництва Катеринослава на р. Кільчень (в межах сучасного Новомосковська). Дата ця вважалася офіційною у 1970-90 рр. Помилки початкового проекту позначилися дуже швидко і Катеринослав I зник з лиця землі, залишивши по собі лише дату свого заснування. (Дещо про про Дніпропетровськ та його історію на сайті http://gorod.dp.ua/).

katerynoslav_a_ru

 

 

З 1797 р. місто стало називатися Новоросійськом, а 1802 р. йому знов повернуто назву Катеринослав. А 29 липня 1811 р. було затверджено герб міста:

В лазуровому полі золоте вензелеве ім'я Катерини ІІ, поставлене серед цифр, що означають рік заснування міста. Навколо вензеля - дев'ять зірок, що означають переселення Імператриці Катерини ІІ у вічне блаженство і славу. Щит увінчаний імператорською короною, яка показує Найвище покровительство цій Губернії.

За часів Української Народної Республіки в 1918—19 рр. місто стало називатися Січеслав. З 1926 р. перейменоване на честь більшовицького діяча Дніпропетровськом.

У 1970 р.  було затверджено герб Дніпропетровська:

dnipropetrovs'k_a_sov

 

 У червоному щиті з лазуровою базою - золотий ливарний ківш над трьома зеленими пагорбами, що супроводжується золотою зірницею. У базі - дві срібні хвилі. Щит увінчаний шестернею "з написом Дніпропетровськ". Автор - Н.І.Стародубський.

 

 

У 2001 році настав час для створення нового гербу Дніпропетровська.

Враховуючи, що Дніпропетровськ є головним містом області на території якої у свій час розміщувалася 5 із 8 паланок запорізьких козаків, і, таким чином, віддаючи данину козацькій спідщині та нележне місту, яке можна було б назвати козацькою столицею, відомий геральдист Олег Потап розробив герб міста за паланковою печаткою 1770 р.:

dnipropetrovs'k_a_potap На синьому полі по золотій землі біжить золотий кінь з оберненою назад головою, над ним перехрещені золоті стріла та шабля, обабіч яких - справа золота семипроменева зірка, зліва срібний півмісяць. (А. Гречило, Ю. Савчук, І. Сварник - Герби міст України. - К, 2001).

Проте, у відповідальних осіб Дніпропетровської міскради герб не дістав схвалення.

Натомість було об'явлено конкурс на інший герб міста.

Проекти гербу міста Дніпропетровська, що проймали участь у конкурсі, проголошеному Дніпропетровською міськрадою "Проект гербу міста 2000 - весна 2001 р." (описи подані мовами оригіналів).

 

Герб міста Дніпропетровська

Враховуючи, затверджений Геральдичним товариством і прийнятий більшістю міст вже існуючий картуш, попередні конкурсні герби подавалися без картушу. Проте Сергій Полюшкін порушив цю умову і, після того як не був прийнятий жоден із конкурсних проектів (також і його власний), намалював і представив керівництву міськради зображення свого нового гербу - у мальовничому авторському картуші.

dnipropetrovs'k_a_Initial В лазуровому полі покледені навхрест срібні козацька шабля і стріла вістрями догори, над ними - три срібні зірки з сімома променями, одна під двома. Щит обрамований картушем з золотого дубового листя і прикрашений золотою міською короною. На лазуровій девізній стрічці - напис "Дніпропетровськ".

Заміна у зображенні герба французського (російского) щита (пропонувався С. Полюшкіним спочатку) так званим щитом іспанським (українським) - очевидь, форму взято із проекту Григорія Іващенко - засвідчила часткове усвідомлення того, що дійсно є спадщиною, яку варто відобразити у гербі міста Дніпропетровська. Однак, разом із цілком прийнятним відтворенням, у якості такої спадщини, зображення на гербі шаблі та стріли Кодацької паланки (чомусь не у положенні відбитка), визиває подив те, що древній і визначений геральдичний символ - стріла лука, як стверджується в офіційному описі гербу Дніпропетровська, - символізує ракету..! (Примітка: Геральдисти знають, що подібне тлумачення символів у справжній геральдиці неприпустиме).

Визиває щирий жаль, що місто Дніпропетровськ, дістало герб, який по суті став всього лише спотвореним повторенням деяких, раніше створених, гербів кількох маленьких українських містечок та селищ. Пототипами гербу Дніпропетровська цілком можуть бути герби російського періоду - селища Голтва (Говтва), Козельщанського району та міста Хорол Полтавської області, Городища Черкаської області, селища Мала Виска Кіровоградської області - в яких, як і в гербі Дніпропетровська, cуттю геральдичного зображення є перекрещення стріли та шаблі. Щоправда на гербі селища Голтва стрілу замінює ключ, проте на ньому є зірка, яка розміщена у тому ж місті, що і три зірки на гербі міста Дніпропетровська.

На думку фахівців, намальований Головним художником С. Полюшкіним герб по суті не відображає спадщину, яку представляє таке величезне індустріальне місто, з визначною, особливою історією, яким є Дніпропетровськ. Навіть естетично герб з справляє враження чогось легковісного і несолідного.

Крім іншого, характерною особливістю герба Дніпропетровська є рівнозначне положення на його картуші стрічок, що символізують синьо-жовтий державний прапор України і синьо-червоний прапор Радянської України, яка проіснувала 72 роки, та меньш значиме положення, в кутку герба, малинової стрічки - символу українського козацтва, історія якого налічує близько п'яти століть.

Незважаючи на належну повагу до символіки дубового листя, його зображення на картуші герба Дніпропетровська викликає великий сумнів. Для міста характерним є дерево з гідним уваги символічним змістом - акація (що було вірно засвідчено, відповідно геральдичному дизайну,  у проекті герба Дніпропетровської області). У Дніпропетровську, з певною мірою можна стверджувати, дуби не ростуть, - у всякому разі на вулицях міста дубів не дуже видно - алеї переважно із акацій. Наприклад в 2004 р., у зв'язку з заміною вітхих дерев на центральній алеї проспекту К.Маркса - перед театром опери і балету, знову таки були посаджені деревця тієї ж акації.

Зрозуміло, що не можна буквально пов'язувати озеленення міста з геральдикою, проте відомі приклади свідчать що зв'язок тут безумовно є. Традиційно у картушах гербів та на тлі прапорів зображується листя тільки тих дерев, які  мають конкретне і безпосереднє відношення, або якесь виключне значення для власників вказаних атрибутів символіки.

Можна лише здогадуватися, - яке конкретне чи виключне значення мають для Дніпропетровська дуби.

Мальовниче зображення Сергія Полюшкіна дістало схвалення керівництва і, в плані підготовки до святкування 225 річниці офіційної дати заснування міста, на позачерговій сесії Дніпропетровської міськради 6 серпня депутати герб затвердили, - відразу він став широко тиражуватися.

Також в 2001 р. керівництвом Дніпропетровської міськради було схвалено розроблений Сергієм Полюшкіним прапор міста.

Прапор являв собою зображення гербу м. Дніпропетровська Сергія Полюшкіна (варіант з жолудем внизу) на синьому тлі.

Пропор було вивішено на високому флагштоку перед будинком Міськради, де він майорів на протязі 2001 р.

Згодом цей прапор було знято, а натомість об’явлено конкурс на кращий проект прапору м.Дніпропетровоська.

 

 

На початку 2003 р. із долішньої частини картушу гербу м.Дніпропетровська було вилучено жолудь, - кажуть, тому що членам міськради він нагадував чоловічий фалос.

 

 

 

Під кінець 2003 р. дубове листя на картушу тихо але помітно погустішало.

 

 

Офіційне описання гербу м. Дніпропетровська:

(Текст відтворено без змін - за метералами сайту http://meria.dp.ua/ ). 

Щит слов'янської форми, закруглений унизу. Такий щит, загальновживаний майже для всіх міст України. Поле щита синього кольору, який є традиційним в українській символіці взагалі, так і в козацькій зокрема. Синім або лазоревим був колір герба міста Катеринослава. В геральдиці синій означає велич, що відповідає ясному небу та водяному простору, уособлюючи височінь та глибину, постійність і досконалість, владу та благородство, стабільність і порядок.

Символи, розташовані на полі щита, поєднують героїчне минуле та сучасне значення Дніпропетровська як центру ракето-космічної індустрії та металургії.

У верхній частині гербу розташовані три семипроменеві зірки, які уособлюють декілька понять:

- безпосередньо геральдичне значення - символи вічності;

- число три - поєднання минулого, сьогодення і майбутнього, трисуття буття людини і світу;

- бризки металу, що є уособленням головної промислової галузі нашого міста металургії, яка сприяла перетворенню невеличкого провінційного міста в один з крупніших індустріальних центрів України;

- зірки, як данина традиції, перейшли з гербу Кодацької паланки та гербу міста Катеринослава;

- зірки зображені (розташовані) у вигляді латинської "V", що означає "VICTORIS" - перемога.

Центральною фігурою гербу є перехрещені срібні шабля та стріла. Стріла - символ ракетобудівної галузі, яка протягом майже п'ятидесяти років розвивається в нашому місті, сприяла його розвитку і благоустрою. Стріла також символізує рух, устремління до нових висот, саме до зірок прямують космічні апарати, у створенні яких беруть участь жителі міста.

Шабля - старовинний символ захисту, сили, могутності великого міста, яке завжди стоїть за державу, за Україну.

Переказав © Вiктор Гладченко

Примітка: На думку автора цього есею, прийнятий герб, з перехрещеними шаблею та стрілою з зірками над ними, визивав би значно менше питань, якби він був гербом міста з назвою Січеслав.

http://www.patent.net.ua/intellectus/symbolism_and_hehardry/h1/11/ua.html


Категорія: Мої статті | Додав: graf (02.02.2010)
Переглядів: 2074 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2018 Безкоштовний хостинг uCoz