Основу герба складає геральдичний щит французької форми, який використовується в українській та міжнародній класичній геральдиці. Основною фігурою герба є золотий єдинорог, з довгим роздвоєним хвостом з трьома перетинками піднятим догори над тулубом і головою, що закінчується квітками лілеї повернутими одна проти одної і відображає древню історію села, повторюючи зображення знайдені на кахлях XVII cтоліття під час археологічних досліджень на околиці села.

Водяники – село з давньою і славною історією. Перші поселення на території села відносяться до трипільської культури 4 - 3 тис. до н.е. На околицях села знаходиться близько 20 курганів епохи бронзи – раннього заліза, що входять до кола пам’яток славнозвісного Великого Рижанівського кургану. Скіфське городище 4 ст. до н.е. було укріплене в 16-17 ст. і слугувало форпостом на південній околиці Польсько-Литовської держави. Виявлено також поселення ранніх слов’ян. Особливо яскраво представлені об’єкти козацького періоду. Значна кількість мешканців села брала участь у визвольних змаганнях Вільного Козацтва 1918-1920 років минулого століття.

Починаючи з трипільських часів, територія, яку займає нині село, постійно була заселена. Мешканці розвивали традиції першої землеробської цивілізації, створювали державу та успішно її боронили.

Лазуровий колір французького геральдичного щита символізує велич і красу та відображає чисту воду, що є символом села Водяники, яке розташоване на водорозділі двох рік центральної частини Черкаської області – Гнилого та Гірського Тікичів. Лазурові завитки девізної стрічки навколо щита символізують обидві ці ріки. Територія села Водяники та його околиці характеризуються наявністю великої кількості джерел, струмків, ставків, що і передається у назві села.

Щит сільського герба вінчає золота корона, вінець якої повторює орнамент перевесла, що є алегоричним символом снопа – втілення достатку та добробуту та визначає приналежність населеного пункту до категорії сільських населених пунктів.

Золото у гербі, за канонами класичної геральдики, символізує багатство землі та душі українського народу, силу, справедливість, шляхетність, вірність та милосердя.

Герб виконано на класичному, за термінологією, так званому французькому за геральдичному щиті, який дехто в Україні не визнає, ніби той класичний зразок щита у чомусь завинив. Ще одним приємним явищем є оригінальна сільська корона герба та відсутність у його зображенні «цвинтарного картуша», яке посилено впроваджує в сучасну українську геральдику Українське геральдичне товариство.

Герб села Водяники – приклад Української геральдичної мрії, бо в ньому поєднані міфи, фатназії та історія краю.

Анатолій Авдєєв